Римо-католицький календар
Середа ІV звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
2 Сам 24, 2. 9-17
Читання з Другої книги Самуїла.
Тими днями звелів цар Давид Йоаву, начальникові війська, який був з ним: «Пройди усі коліна ізрáїльські від Дану до Версавії і порахуй народ, щоб я знав число народу».
І дав Йоав цареві число переписаного народу: і було в Ізрáїлі вісімсот тисяч сильних мужів, які володіли мечем, а в Юди — п’ятсот тисяч.
Та Давидове серце було неспокійне після того, як він порахував народ. Тоді Давид сказав до Господа: «Согрішив я тяжко, зробивши це. Отож, Господи, прошу, прости провину твого раба, бо вчинив я дуже нерозумно».
Коли Давид устав уранці, прийшло Господнє слово до пророка Ґада, Давидового видющого: «Іди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речі Я пред’являю тобі, вибери собі одну з них, щоб Я виконав її тобі».
І прибув Ґад до Давида та й оповідає йому, кажучи до нього: «Чи має настати голод в твоїй країні на три роки; чи волієш три місяці втікати перед обличчям твого ворога, що гнатиметься за тобою; чи хочеш, щоб була три дні чума у твоїй землі? Тепер обміркуй і розсуди, що маю відповісти Тому, хто послав мене». Давид відповів Ґадові: «Я пригноблений вельми, однак воліємо потрапити в руки Господні, бо Його милосердя велике, людям же в руки впасти не хочу!»
І обрав собі Давид чуму; а були тоді дні жнив пшениці. І послав Господь чуму на Ізрáїля від ранку аж по призначений час; і вмерло, від Версавії до Дану, сімдесят тисяч чоловік.
Коли ангел простягнув був руку на Єрусалим, щоб вигубити його, то Господь зглянувся на лихо та сказав ангелові, що вигублював люд: «Досить уже! Затримай твою руку». Тоді ангел Господній був якраз на току Орни євусія.
Сказав Давид до Господа, коли побачив ангела, який вбивав народ, мовивши: «Дивись, це ж я згрішив, я провинився! Ці овечки – що вони зробили? Нехай Твоя рука буде проти мене та проти дому батька мого!»
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 32 (31), 1-2. 5. 6. 7 (П.: пор. 5в)
Прости, о Боже, всю мою провину.
або: Прости, Господи, мого гріха безбожність.
Блаженні ті, кому прощено беззаконня *
і кому гріх покрито.
Блаженна людина, якій Господь переступу не порахує, *
і в чиєму дусі підступу немає.
Перед Тобою свій гріх я визнав *
і не приховав свого беззаконня,
а сказав: «У своїх переступах Господу я признаюся». *
І Ти простив мого гріха безбожність.
За це буде молитися до Тебе всякий побожний *
у час відповідний,
тож навіть у велику повінь *
води не наблизяться до нього.
Ти для мене притулок, *
від утисків мене оберігаєш.
Радісними вигуками спасіння *
Ти мене огорнеш.
Спів перед Євангелієм
Йн 10, 27
Алілуя, алілуя, алілуя.
Вівці слухаються голосу Мого,
і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 6, 1-6
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус пішов до свого рідного краю, а за Ним йшли слідом Його учні.
А коли настала субота, Він почав навчати в синагозі. І багато з тих, хто слухав, дивувався, кажучи: «Звідки в Нього це? І що за мудрість дана Йому? І що за чудеса творяться Його руками? Хіба Він — не тесля, не син Марії та не брат Якова, Йосії, Юди і Симона? Хіба не Його сестри тут з нами?»
І вони спокушалися через Нього. А Ісус їм відповідав, що пророк буває без пошани лише у своєму рідному краї, серед своїх рідних і у своєму домі.
І не міг Він там жодного чуда зробити, тільки оздоровив декількох недужих, поклавши на них руки. І дивувався їхньому невірству. Тож обходив довколишні села, навчаючи.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Чому земляки не хотіли слухати Ісуса? (о. Роман Лаба OSPPE)
Єдине, що дивує Ісуса (о. Олег Саламон)
Бог, який не чинить чуда насильно (о. Кирило Лесько)
А чому спотикаємося ми? (Слово між нами)